Права та гарантії працівників при скороченні штату на підприємстві
Останнім часом почастішали звернення громадян з різних населених пунктів з питанням роз’яснення їх прав у випадку скорочення штату на підприємстві.
Що робити в такому випадку, коли роботодавець змушує писати заяву на звільнення більш детально розповість про це заступник начальника відділу Козелецького бюро правової допомоги Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Михед.
Отже, ні в якому разі не потрібно самостійно писати заяву про звільнення за власним бажання чи то за згодою сторін.
Прийнявши рішення про вивільнення працівників за п.1 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України, власник або уповноважений ним орган за загальноприйнятим правилом зобов’язаний не пізніше, ніж за два місяці до запланованого звільнення повідомити про це особисто кожного працівника за його підписом. Законодавством передбачено, що водночас з попередженням про звільнення власник або уповноважений орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж самому підприємстві, установі, організації, якщо є така можливість.
За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, тільки після цього працівник може бути звільнений з роботи. Після затвердження нового штатного розпису підприємства працівники, посади яких скорочено, згідно зі ст. 49-2 КЗпП України, персонально попереджаються про вивільнення не пізніше ніж за два місяці
Таким чином, виходить, що, працівники, яких попереджено про наступне звільнення, і посади яких вже вилучені із штатного розпису, продовжують працювати ще не менше двох місяців і отримують заробітну плату. Виплата заробітної плати здійснюється на підставі чинного трудового договору, дія якого не припинена згідно до ст. 94 КЗпП України. Також зазначу, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого органу в період його тимчасової непрацездатності, а також під час перебування у відпустці.
В разі звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення з роботи і провести з ним повний розрахунок, якщо в день звільнення працівник не працював, то не пізніше наступного дня проводиться повний розрахунок, згідно норм зазначених в ст.116 КЗпП України. Днем звільнення вважається останній день коли працівник працював. Ще одна причина чому не має працівник писати будь – яку заяву, якщо роботодавець повинен виплатити особам, які підлягають скороченню, передбачену вихідну допомогу у розмірі не менше середньомісячного заробітку, у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток. Крім того виплачується заробітна плата за відпрацьований період, і компенсація за невикористані відпустки(чергової + додаткової). Звертаю увагу на те, що, працівника необхідно письмово (за заявою) повідомити про нараховані суми, належні йому при звільненні, перед виплатою зазначених сум.
У разі несвоєчасного розрахунку при звільненні роботодавець зобов'язаний компенсувати працівнику середній заробіток за весь час зволікання. Варто підкреслити, що сума отриманої заробітної плати за новим місцем роботи не зменшує розмір такої компенсації, що передбачає ст. 117КЗпП України.
Також слід зазначити, що працівник, з яким розірвано трудовий договір на підставамі, передбаченій п.1 ст. 40 Кодексу (крім повної ліквідації), впродовж одного року має право на укладення трудового договору в разі повторного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.
Проводячи звільнення роботодавець повинен неухильно дотримуватись ст. 42 КЗпП України, яка дає право адміністрації при скорочені чисельності штату працівників надавати переважне право залишення на роботі працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
У процесі такого порівняльного аналізу потрібно враховувати такі обставини: наявність відповідної освіти, післядипломну освіту, документи про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи у роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, відсутність браку, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних робіт, відсутність рекламацій на вироблену продукцію, рівень виконання норм виробітку або нормованих завдань, обсяги виконуваних робіт, дотримання строків доручених завдань тощо.
І лише за рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Порівняльний аналіз кваліфікації і продуктивності праці здійснюється лише за наявності певної кількості працівників, коли одних можна залишити на роботі, а інших звільнити. Власник або уповноважений ним орган має право в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.
Звільнення за скороченням штату можливе тільки після закінчення двомісячного попереджувального строку. Якщо на підприємстві є можливість продовжувати трудові відносини після закінчення цього строку, то за згодою працівника трудові відносини можуть тривати ще певний період без повторного попередження про звільнення.
Відповідно до ст. 184 КЗпП України також забороняється звільнення за скороченням штату вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів – за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда. Таких жінок взагалі не можна звільняти за жодними підставами, окрім повної ліквідації підприємства, установи, організації, але з обов'язковим подальшим працевлаштуванням. Згідно зі статтею 186-1 КЗпП зазначена гарантія поширюється також на батьків, які виховують дітей без матері (в т. ч. в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників). Статтею 7 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», а саме (молодих працівників віком від 16 до 28 років, прийнятих після закінчення чи припинення навчання упродовж двох років після вступу на роботу). Статтею 41 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено гарантії для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів, що також необхідно враховувати роботодавцю при звільненні працівників.
Ще вважаю за потрібне наголосити, що тільки за заявою працівника (наприклад, за переведенням, за угодою сторін) строк попередження про наступне звільнення (два місяці) може бути скорочений в будь – якому іншому разі ці дії роботодавця є не законними.
Нагадуємо, за отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям Козелецького району можливо звернутись до бюро правової допомоги за адресою: сел. Козелець, вул. Толстого, 34а, каб. №12 та №19, тел. (04646) 4-20-10, (04646) 4-22-26 та Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за адресою: 14005, м. Чернігів, пр-кт. Миру, буд. 49а, офіс 709, телефон: (0462) 77-51-68.
Також, з метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб нині діє загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!», на виконання якого ми готові почути і допомогти кожному.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.