Пам'ять про героїв живе вічно!
Він був гарним сином та братом, щирим патріотом рідної держави, тому в час коли Україна потерпала від ворожого вторгнення, просто не зміг залишитися вдома і всупереч благанням матері поїхав на Схід боронити рідну землю.
Александренко Сергій Миколайович народився 02 червня 1979 року в селі Олбин, Козелецького району, Чернігівської області. Друзі, вчителі та односельці відзначають, що Сергій був добрим та справедливим, справжнім другом, яких в наш час залишилось не так вже й багато.
З першим днів конфлікту на Сході України пішов боротися за правду та справедливість. Служив радіотелеграфістом в 1-шій окремій танковій бригаді, яка розташовувалась в селі Весела Тарасівка, Латугинського району, Луганської області, сподівався якнайшвидше побороти окупантів та повернутися додому, але не судилося…
09 серпня 2014 року, внаслідок обстрілу Сергій трагічно загинув.
Сьогодні вже минуло чотири роки з його смерті, але біль втрати не меншає. Пам’ять про Сергія жива і буде жити вічно в серцях вдячних односельців.
Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).