НовиниВолонтерку з Прогресу відзначили нагрудним знаком "За сумлінну службу"
05 грудня в усьому світі відзначається Міжнародний День волонтера, який був започаткований ще у 1985 році, але для України він набув особливого значення лише в 2014 році після Революції Гідності і з початком війни на Донбасі. У надзвичайно складний для нашої країни період, саме волонтерський рух об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій та груп людей готових взяти на себе відповідальність за вирішення найбільш болючих проблем.
Волонтери – це люди, яких дійсно можна назвати справжніми патріотами, бо вони безкорисно, за велінням своєї душі допомагають іншим і якщо до 2014 року волонтери в основному займалися допомогою незахищеним верствам населення, то після початку антитерористичної операції на Сході України всі сили волонтерів були кинуті на передову.
Хто пам’ятає ті буремні події знає, що нашим солдатам подекуди не вистачало найнеобхіднішого, починаючи від предметів побуту та речей особистої гігієни, а закінчуючи засобами захисту, не вистачало бронежилетів, кевларових касок та багато іншого. Мужності та витримці волонтерів дивувалися навіть бувалі вояки, які подекуди ризикуючи власним життям везли гуманітарку в саме пекло війни.
Немає такого міста чи села в Україні де не було б людини, яка збирала допомогу для наших солдатів, бо війна торкнулася кожного, в когось воює на передовій батько, чоловік, син, брат чи може навіть сестра, ця війна торкнулася кожної родини, тому залишитися байдужим просто не можливо.
Схожою є історія Олени Василівни Таранової, яка розпочалася в 2017 році, коли її син Микола добровільно пішов на фронт. Саме тоді Олена Василівна достеменно дізналася про те чого дійсно не вистачає нашим хлопцям на передовій. Не маючи змоги залишатися байдужою до прохань наших воїнів, почала сама збирати допомогу та поступово залучати і інших таких же небайдужих. За принципом «з миру по нитці», зверталася до підприємців громади, працівників сільської ради, просто не байдужих жителів ОТГ, і завжди знаходила відгук в серцях односельців. Хтось допомагав грошима, хтось купував предмети особистої гігієни, хтось приносив консервацію, а хтось разом з Оленою Василівною, в ніч перед відправкою вантажу на Схід готував домашню випічку, щоб передати солдатам частинку домашнього тепла.
Проте навіть коли син Олени Василівни повернувся, після тяжкого поранення додому, не перестала допомагати хлопцям адже за цей час настільки пройнялась проблемами наших захисників, що залишатися осторонь вже не могла.
Мабуть тому в Міжнародний День Волонтера Олену Василівну було відзначено медаллю «За сумлінну службу», від командування військ оперативного командування «Північ».
Ми ж бажаємо міцного здоров'я, терпіння у нелегкій справі служінню нашим побратимам та сподіваємось, що старання Олени Василівни та тисяч інших волонтерів наблизять нарешті той день, коли настане такий довгоочікуваний мир.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
