Який він День Перемоги 2020
День Перемоги, День перемоги над фашизмом у Другій світовій війні або ж День пам’яті та примирення – не так важливо як ми назвемо це свято, бо головне – пам’ятати про подвиг наших дідів та прадідів, які ціною власного життя здобули для нас Велику Перемогу.
З кожним роком очевидців тієї страшної, кровопролитної війни стає все менше і менше, а учасників взагалі можна порахувати на пальцях однієї руки. І це при тому, що саме українці зробили чи не найбільший вклад в перемогу, бо якщо звернутися до офіційних даних то побачимо що за 1941-1945 роки до лав Радянської армії було призвано близько 7,7 мільйонів осіб, в той час коли науковці називають загальну чисельність осіб які воювали на фронті близько 30 мільйонів осіб. У війні загинув кожен п'ятий українець. Серед військовослужбовців літнього призову 1941 року уціліли тільки 3% з загальної кількості. По відношенню до загальних втрат СРСР це становить 40-44%. Тобто з усіх союзних республік Радянського Союзу Україна заплатила найвищу ціну за Перемогу.
В кожній родині хтось воював, в кожній другій загинув, або ж був поранений. Найзапекліші бої також відбувалися на території нашої держави, про це свідчить величезна кількість братських могил, немає жодного населеного пункту де б не було поховань часів Другої світової війни, кожного року пошуковці знаходять десятки останків радянських солдатів. Втрати не можливо оцінити, але мова йде навіть не про сотні тисяч, це мільйони життів, які покладені за наше з вами майбутнє.
Ті, хто наближав перемогу безповоротно відходять у вічність, живі легенди, з якими так цікаво було спілкуватися, вже не зможуть прийти до пам’ятника чи обеліска, щоб почути від онуків та правнуків слова вдячності, змахнути сльозу за загиблими товаришами. Проте вони виховати достойних нащадків, які пишаючись подвигом своїх родичів, воюють незалежність нашої держави.
Цього року, День Перемоги, як і всі інші свята та пам’ятні дати проходять без скупчення людей, але старенькі все одно чекають що їх приїдуть привітати. Адже для тих, хто вижив у ту страшну війну і переміг це дійсно найвеличніше свято календаря хоч і «із сльозами на очах». Щоб вшанувати пам’ять полеглих у боях та висловити слова глибокої вдячності за безсмертних подвиг живим - сільський голова Володимир Кучма та Секретар сільської ради Віта Кучма разом зі старостами поклали квіти до обелісків загиблим воїнам та вручили ветеранам та солдатським вдовам подарунки, квіти та вітальні листівки зі словами вдячності особисто, звісно ж дотримуючись усіх карантинних настанов.
В якій формі сьогодні ми б не сказали дякую нашим ветеранам, вдовам, дітям чи інвалідам війни, головним буде те що ми пам’ятаємо про їхній ратний подвиг і пронесемо цю пам’ять через роки.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)