НовиниЖиття прожите не дарма
15 липня минає сорок днів як не стало Пузирна Ніни Іванівни жительки села Кіпті, яка все своє життя пропрацювала з людьми і задля людей. І хоч народилася Ніна Іванівна Жовтневому Київської області, Кіпті вважала своєю справжньою Батьківщиною, тож і жила та працювала на її благо!
Народилася Ніна Іванівна 21 березня 1935р. у с. Вознесенське (Жовтневе) Яготинського району Київської області. Із самого малечку любила читати, дізнаватись щось нове, інколи так занурювалась у книгу, що забувала про все довкола поки не перегортала останню сторінку, тож не дивно, що після закінчення школи пішла навчатися за спеціальністю «бібліотечна справа», аби бути завжди поряд із книгами самій та привити любов до читання іншим.
Молодою, енергійною випускницею Ніжинського училища культури і мистецтв ім. М. Заньковецької прийшла вона до Кіптівської сільської бібліотеки, де і пропрацювала завідувачкою, більшу частину свого життя.
Цікаво те, що у більшості своїй, люди вважають, що вже в такому місці, як бібліотека, будь-хто зможе працювати. Адже з першого погляду здається, що професія бібліотекаря полягає в тому, щоб просто взяти з полиці книжку і видати її читачеві. Проте, ця професія, насамперед вимагає ерудованого, креативного, комунікабельного, розумного, інтелектуального, творчого, справжнього фахівця своєї справи. Також ця професія дає змогу спілкуватися з людьми та допомагати їм. Люди, які працюють в цій установі, виконують почесну місію - вони несуть людям радість спілкування з книгою. Саме такою і була Ніна Іванівна, за час роботи зарекомендувала себе високо кваліфікованою працівницею, гарним наставником, здібним організатором культурного життя на селі, брала активну участь у художній самодіяльності – мала чудовий голос. Вміло працювала із людьми, значну увагу приділяла селу, яке, за її власними словами, стало для неї рідним. Користувалась повагою та авторитетом серед односельчан, тому мабуть і обрали її головою Кіптівської сільської ради. Не дуже хотіла Ніна Іванівна залишати улюблену справу життя та зрештою подумала, що це гарна нагода довести, що прочитані за стільки років книги – дійсно є джерелом мудрості у справах. На посаді сільського голови вона запам’яталась як чуйна, розважлива, інтелігентна, спокійна, привітлива керівниця, яка завжди може дати мудру пораду у скрутну хвилину. Цінувало її і керівництво, тож неодноразово нагороджувалася різними нагородами та відзнаками. Пізніше кілька разів обиралась депутатом Козелецької районної ради.
Тут же, у Кіптях, Ніна Іванівна вийшла заміж, разом із чоловіком народили та виховали двох дітей.
Після виходу на пенсію, змогла знову присвятити себе улюбленій із дитинства справі – читанню, але завжди цікавилась життям села, брала участь у всіх заходах.
06 червня 2020 року перестало битись серце Пузирної Ніни Іванівни.
Тож, у ці скорботні дні, висловлюємо щире, глибоке співчуття рідним і близьким покійної. Світла пам’ять про Ніну Іванівну назавжди збережеться в серцях односельців.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
