На Чернігівщині стартував проєкт «Лабораторії творчого діалогу»
Післявоєнні діалоги будуть геть іншими, ніж до повномасштабного вторгнення росії. Місцеве самоврядування, виснажене в умовах постійного стресу та пошуку коштів, мусить заново навчитися чути громаду й реагувати на її потреби. А мешканці — знову побачити в посадовцях людей і знаходити в собі сили розуміти дії влади, допомагати в пошуку рішень.
"Проєкт «Лабораторії творчого діалогу в громадах» – це про залучення мешканців до вирішення спільних проблем на місцевому рівні. Ми хочемо цю залученість збільшити. Хочемо показати нові практичні підходи до взаємодії, до підтримки та взаєморозуміння під час прийняття рішень", - зазначив Павло Пущенко, виконавчий директор Спілки «Громадські ініціативи України».
До участі були відібрані 120 громад з 12 областей України. Проєкт реалізує Спілка «Громадські ініціативи України» за підтримки «U-LEAD з Європою».
“Перед ними сьогодні постало багато викликів: відновлення територій, інтеграція переселенців, брак фінансування, а подекуди і значний відтік кваліфікованих кадрів. Ми допомагаємо місцевому самоврядуванню, створюємо нові навчальні програми, ініціативи і проєкти, як от «Лабораторії творчого діалогу». З людьми треба вміти говорити, чути їх і розуміти, особливо зараз”, – зазначила Ірина Кудрик, керівниця регіонального офісу U-LEAD у Чернігівській області.
Перший тренінг «Практики діалогового підходу в роботі органів місцевого самоврядування» для учасників з Чернігівщини відбувся у вівторок, 14 березня. Разом із тренеркою з фасилитаціі діалогів Анжелою Старовойтовою учасники вчилися будувати їх і використовувати в роботі.
“Я допомагаю учасникам усвідомити себе та вміти потурбуватися про себе в діалозі. Вони стануть певними «острівками стабільності» для оточуючих, адже зрозумівши себе — матимуть спроможність розуміти інших. Тоді до жителів прийде усвідомлення, що владі теж важко, що вони теж люди і буде виникати питання: «Як я, громадянка у своїй громаді, можу допомогти їй?» Створення такого простору взаєморозуміння – це і є наше завдання”, - розповіла Анжела.
Учасники переходили від теорії діалогу й діалогового підходу до їхнього моделювання у форматі ток-шоу між опонентами. На завершення розглянули моделі використання діалогів під час роботи з мешканцями.
За словами Ольги Євтушенко, секретаря Сухополов’янської сільської ради, для неї важливо опанувати навички спілкування та взаємодії:
“У нас одна з найбільших громад області серед сільських. Вона об’єднала 54 населених пункти. Ми хочемо визначити пріоритетні точки розвитку, залучати мешканців до прийняття рішень і працювати на результат. А для цього потрібен діалог. Крім того, розпочався процес перейменування вулиць, який передбачає обговорення пропозицій, проведення робочих груп, підготовку рішень сесії. Участь у цьому проєкті є дуже вчасною. За його умовами ми можемо отримати практичний супровід в організації громадських обговорень”.
Свою думку щодо взаємодії з мешканцями висловила Ірина Корогод, заступниця сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Кіптівської громади. Тут прагнуть більшої активності жителів та їх участі в щоденному житті :
“У нас було понад 2000 внутрішніх переселенців (до повномасштабної війни в громаді проживало біля 5500 осіб). Вторгнення російської федерації суттєво вплинуло на мешканців, їхні потреби й інтереси змінилися. Зараз важливо отримати зворотній зв’язок і застосувати отриману інформацію для відновлення та розвитку нашої території”, - розповіла вона.
