Рекомендації для осіб, які публічно комунікують щодо військовополонених
Робоча група Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, до якої входять представники МВС, розробила відповідні рекомендації, які слід враховувати ЗМІ, родичам, сім'ям та бійцям, які повернулись з полону під час публічної комунікації.
“В період війни комунікація щодо військовополонених – як прогулянка по тонкій кризі. Кожне сказане слово може вплинути на умови утримання росією військовополонених та процес їх повернення. Сьогодні усі українці радіють коли додому повертаються наші хлопці та дівчата. Проте нерідко трапляються випадки, коли ЗМІ, родичі, знайомі та й самі бійці, які повернулись з полону не до кінця усвідомлюють, як потрібно комунікувати, щоб не зашкодити процесу обміну військовополоненими”, – зазначила заступниця міністра внутрішніх справ Україн Катерина Павліченко.
Рекомендації допоможуть краще зрозуміти загрози та правильні шляхи комунікації.
Родичам Захисників та Захисниць, які тимчасово перебувають у полоні, ЗМІ:
Варто уникати:
● Передачі до ЗМІ персональних даних та персональної інформації захисників (наприклад: полонений повідомив, що він парамедик чи водій, а його звільнений побратим в інтерв’ю подає іншу інформацію).
● Свідомої чи несвідомої участі у психологічних операціях ворога (приклад – дзвінки з в’язниць родичам полонених: «Ваш у нас, почему не забираете? Делайте что-то, протестуйте»).
● Надмірної медійності полонених, які були публічно не широко відомими до потрапляння в полон. Це може ускладнити процес повернення.
Як бажано діяти:
● Звертатися до міжнародних організацій (ПАРЄ, ОБСЄ, Генасамблея ООН, Комісія ООН з прав людини, урядів держав) з вимогами тиснути на росію з вимогами виконання Женевської Конвенції.
● Звертатися до МКЧХ, Робочої групи ООН з питань насильницьких та недобровільних зникнень.
● Підтримувати регулярний контакт з Координаційним штабом.
● Повідомляти нову інформацію про полонених в Національне інформаційне бюро (НІБ) та в матеріали кримінального провадження (через слідчого).
● У випадку, коли хтось намагається особисто чи через онлайн-інструменти (форми, чат-боти тощо), розташовані на неофіційних ресурсах, дізнаватися будь-які дані про військовослужбовців (номер частини, місце розташування, персональні дані тощо) або ж вимагати гроші чи інші цінності як платню за нібито повернення, обмін, включення до списків на обмін тощо — негайно повідомляти Координаційний штаб та правоохоронні органи.
Звільненим з полону Захисникам та Захисницям та їхнім родичам, ЗМІ
Варто уникати:
● Повідомлень на кшталт «він швидко відновиться і повернеться на фронт». Це може негативно вплинути на подальші процеси переговорів.
● Не розкривати у ЗМІ персональні дані та інформацію про побратимів та посестер, які ще перебувають у полоні.
● Надмірної конкретики під час публічних висловлювань про порушення прав (тортури, умови утримання), використовувати загальні наративи про подібні випадки. Через детальну публічно поширену інформацію можуть постраждати побратими, які ще залишаються в полоні ворога. Також ворог може оцінювати ефективність впливу тортур, базуючись на спогадах звільнених з полону.
● Не поширювати фото- чи відеоматеріали, на яких зображені побратими та посестри, які ще не звільнені. З них ворог може отримати додаткову інформацію про те, чим займався полонений чи полонена.
Як бажано діяти:
● У розмовах зі ЗМІ наголошувати на необхідності дотримання Росією норм Женевських конвенцій.
● Підтримувати родичів тих, хто залишився в полоні, над їхнім звільненням Україна працює постійно.
● Допомагати родичам полонених напряму подавати дані в НІБ.
● Усвідомлювати, що кожне сказане слово може вплинути на умови перебування тих, хто залишився в полоні. (У тому числі і в “правовому” полі рф: може бути змінена класифікація дій оборонців).
